top of page
Народні прикмети

Народна творчість

Колядка "Хай Ісус мале дитя"

Співає ТВАЙС дует 

Українська народна пісня

       "Несе Галя воду..."

          Українська 

         народна пісня

   "Ніч яка місячна,             зоряна, ясная!"

  Співає гурт "Експрес"

Віночок  українських          народних пісень

Виконує Тоня Матвієнко

          Старовинна дума

про бурю на Чорному морі

Українська народна пісня

"Біля річки, біля броду..."

Українська народна пісня

"Сірії гуси гречку поїли"

Співає Ніна Матвієнко 

 Українська народна пісня

"Мамо, вечір догоря"

Співають Антоніна та Ніна                      Матвієнко

НАРОДНІ ПРИКМЕТИ ПРО ПОГОДУ

Здавна людство невпинно стежило за подіями навколо природних явищ, намагаючись вгадати ті чи інші зміни у зовнішньому середовищі. Багато в чому, українські народні прикмети сприяли збереженню врожаю, виступали якимись ознаками того, чи варто починати посівну або, навпаки, слід її відкласти до кращої пори.

Так, серед найпоширеніших прикмет, сформованих з багатовікових спостережень за природою і навколишнім середовищем, слід зазначити такі, як:

  Восени вродила горобина — до тривалої і морозної зими;

  Зима з рясними і тривалими снігопадами — до весняного розливу річок і паводків;

  Якщо пізньої осені раптом з’являються комарі, то це обіцяє м’яку зиму без лютих морозів;

  По весні на річках немає паводку — літо буде сухим, спекотним, посушливим;

  До самих останніх днів літа цвіте конюшина — осінь буде теплою;

  Мерехтять зірки — буде погана погода з вітром;

  Роса швидше висихає — до дощу;

  Вранці чути грім — ввечері дощ;

  Блискавка на заході — слідом дощ;

  Коли грім гримить безперервно — буде град;

  Духота без грози не обійдеться;

  Якщо ластівки літають низько — бути дощу;

  Після заходу сонця трава суха — буде дощ;

  Передчуваючи погану погоду, бджоли не вилітають з вуликів; земляні хробаки, навпаки, лізуть з землі зустрічати дощ, як і жаби, які поспішають на беріг;

  Якщо горобці ховаються під дах, в інші укриття — значить, буде мороз або завірюха;

  Сидять бджоли і сильно гудуть — близький дощ;

  Мовчить цвіркун — на дощ;

  Багато кружляє комах навколо жовтої акації — чекай негоди;

  Місяць ріжками вниз — на тепло й добрий врожай;

  Червона вечірня зірка провіщає вітер , світло-жовта – дощ;

  Грім у листопаді — на малосніжну зиму;

  Жовте листя обпадає повільно — мороз настане не скоро;

  Осінній іній — на ясну погоду;

  Червоний місяць — на вітер, блідий — на дощ;

  Багато павутиння — на погожу осінь;

  Сова поблизу будинку кричить — до новонародженого;

  Півні всю ніч співають — не до добра;

  Якщо в будинку живуть мурашки і таргани, то це обіцяє щастя й добробут;

  Весною багато хрущiв — лiтом слiд чекати засухи;

  Трава у червні починає сохнути – на дощове літо;

  Увечері голосно цвіркочуть коники — на добру погоду;

  Садові нагідки до дощу закривають квітки;

  Якщо навколо мурашника багато мурах — до гарної погоди;

  Горобці зранку купаються у пилюці — по обіді буде дощ;

  Рясно зацвіла акація – на врожайний рік;

  Якщо січень сухий, морозяний, то буде сухе спекотне літо;

  Як листопад дерев не обтрусить, довго зима бути мусить.

Яка буде весна?

  24 січня тепло – рання;

  1 лютого ясно – рання;

  2 лютого опівдні сонце – рання;

  6 лютого: який день-така і весна;

  14 лютого зоряне небо — пізня;

  15 лютого: відлига — рання, тепла;

  Граки і галки прилетіли рано – тепла;

  Ластівки прилетіли разом з граками – рання;

  Журавлі прилетіли рано – рання;

  Гуси летять: високо — води буде багато, низько — води буде мало;

  Качки будують гнізда на високих берегах — до великої води;

  Очеретянка будує гніздо вище звичайного — до великої води;

  Бджоли рано вилетіли з вуликів — тепла, рання;

Яке буде літо?

  Лютий холодний – тепле;

  Лютий теплий – холодне;

  10 лютого вітер — весь рік буде сирим;

  13 травня ясний схід, зоряна ніч, теплий вітер – сухе;

  24 травня дощ – дощове;

  25 травня червоний схід – сухе;

  27 травня північний вітер – холодне;

  Граки прилетіли до 14 березня – сире;

  У берези багато соку – дощове;

  Береза розпустилася рано – тепле;

  Береза розпустилася раніше вільхи — тепле, сонячне з короткими сильними дощами;

  Вільха розпустилася раніше берези — холодне, дощове;

  Черемха рано зацвіла – тепле;

Яка буде осінь?

  23 серпня опівдні тиха вода – тиха;

  27 серпня буря — непогожий вересень;

  14 — 24 вересня ясно — тепле бабине літо;

  1 жовтня летять журавлі – суха;

  3 жовтня туманно і тепло — на 14 жовтня морози;

  Шпаки довго не відлітають – хороша;

  У липні жовтіє листя — суха, затяжна;

  Багато павутини — суха, затяжна;

Яка буде зима?

  23 серпня опівдні тиха вода — без сильних хуртовин;

  8 жовтня перший сніг — зима встановиться до 21 листопада;

  9 грудня тихо – тепла;

  Миші риють нори близько до поверхні землі – снігова;

  Бджоли щільно закладають льоток в вулику – холодна;

  Бджоли не закладають льоток зовсім – тепла;

  На дубі багато жолудів-дуже морозна;

ПОБУТОВІ ПРИКМЕТИ

  Одяг надіти виворітною стороною назовні — бути або битому, або п’яному (щоб уникнути і того, і іншого — домашніх просять постукати по спині або ж, знявши річ, топчуть її);

  В дорогу з собою слід брати гілку полину — це обіцяє вдалу дорогу (вважається, що полин відганяє злих духів, які можуть зірвати намічені плани);

  Засвербіла нога — до дороги або до радісної звістки;

  Дзвенить у вусі: в правому — до гарних новин, в лівому — до поганих;

  Ввечері не виносять сміття з хати, щоб не викинути з ним свій достаток і благополуччя;

  На ніч підлогу в будинку не залишають не підметеною — вважається, що це може образити ангелів, що зберігають домашнє вогнище;

  Хвалить недоброзичливець — в кишені складають дулю і подумки промовляють: «І тобі того ж», щоб уникнути порчі;

  Одного дня не метуть будинок двома віниками, щоб не вимести щастя і не накликати сварок в сім’ї;

  Не можна двом втиратися одночасно одним рушником, інакше їм доведеться розлучитися;

  Якщо в будинку раптом безпричинно починають в’янути квіти — не минути сильного конфлікту в сім’ї;

  Побачивши вночі страшний сон, потрібно прокинувшись, підійти до води, яка біжить і, вмиваючись, тричі сказати: «Куди ніч, туди й сон».

НАРОДНІ ПРИКМЕТИ ПРО ДОМОВОГО ТА БУДИНОК

1.Особливу увагу українські народні прикмети та повір’я приділяють сімейному життю і, зокрема, задобрюванню домового. Вважалося, якщо домовик не любить сім’ю — не буде їй і щастя на новому місці.

2.Наприклад, переїжджаючи в новий будинок, здавна в нього першою запускали кішку — згідно з давніми повір’ями, ця тварина вміло знаходить дружній контакт з домовиком, і, тим самим, вона викликає у нього повагу по відношенню до нових господарів.

3.На порозі ніколи не розмовляли і не прощалися, оскільки це могло обернутися сваркою або довгою розлукою.

Закоханим через поріг заборонялося цілуватися, так як злі сили, що мешкають біля входу в квартиру, могли зруйнувати їхні почуття.

4.Вагітним також не рекомендувалося сидіти біля входу в будинок (на порозі), так як це могло спричинити тяжкі, болісні і навіть передчасні пологи.

5.Щоб втихомирити злу силу, в поріг будинку народні прикмети радять увіткнути гострий ніж або голку. Вважається, що завдяки такому оберегу в будинок не проникнуть ні злі люди, ні нечиста сила.

  Не дивись ввечері у дзеркало, бо насниться щось погане;

  Не переступай через віник, бо всохнеш;

  Не тарабань ложками і не розсипай сіль, бо буде сварка;

  Якщо їси хліб, не лишай куснів, бо в них твоя сила.

  Не витирайся з кимось одним рушником, бо це призведе до сварки.

Про мову

Прислів'я та приказки про мову

  • Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

  • Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.

  • Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.

  • Більше діла — менше слів.

  • Будь господарем своєму слову.

  • Мовивши слово, треба бути йому паном.

  • Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.

  • Від красних слів язик не відсохне.

  • Від солодких слів кислиці не посолодшають.

  • Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.

  • Від теплого слова і лід розмерзається.

  • Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.

  • Впік мене тим словом, не треба й вогню.

  • Гостре словечко коле сердечко.

  • Де мало слів, там більше правди.

  • Діла говорять голосніше, як слова.

  • Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.

  • Добре слово краще, ніж готові гроші.

  • Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.

  • За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.

  • З пісні слова не викидають і свого не вставляють.

  • І від солодких слів буває гірко.

  • Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.

  • Коня керують уздами, а чоловіка — словами.

  • Красне слово — золотий ключ.

  • Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.

  • Краще переконувати словами, як кулаками.

  • М'які слова і камінь крушать.

  • На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.

  • Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.

  • Не кидай слова на вітер.

  • Не так то він діє, як тим словом сіє.

  • Шабля ранить тіло, а слово — душу.

  • Слово — не полова, язик — не помело.

  • Слова пристають, як горох до стінки.

  • Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.

  • Слово — вітер, письмо — грунт.

  • Слово до ради, а руки — до звади.

  • Слово до слова — зложиться мова.

  • Слово може врятувати людину, слово може і вбити.

  • Слово старше, ніж гроші.

  • Удар забувається, а слово пам'ятається.

  • Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.

  • Чиєсь одне слово губить діло.

  • Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.

  • Як овечка: не мовить ні словечка.

  • Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.

  • Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.

  • Перше погадай, потім повідай.

  • Що кому треба, той про те й теребить.

  • Байка байкою, а борщ стигне.

  • Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.

  • Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.

  • Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.

  • Дурний язик попереду розуму біжить.

  • Дурний язик — голові не приятель.

Українські прислів’я та приказки про книгу
 

Без хліба легше прожити, аніж без книги.
*
Будеш з книгою дружити – буде легше в світі жити.

*
Будеш книги читати, будеш все знати.
*
В домі без книги, як без вікон, темно.
*
Весела книжка – твоя радість.
*
Гарна книга научить, а погана намучить.
*
Де розумом не дійду, то в книжці знайду.
*
День без книги, що обід без хліба.
*
Дім без книги – день без сонця.
*
Життя без книжок - весна без квітів.
*
З глибин моря дістають перлини, а з глибин книг - знання.
*
З книгою дружити – в роботі не тужити.
*
З книгою жити – з добром дружити.
*
З книгою подружишся, розуму наберешся.
*
З ручаїв – ріки, з книжок – знання.
*
Знання – сонце, книга - вікно.
*
Золото добувають із землі, а знання – з книжок.
*
Книга – дзеркало життя.
*
Книга – міст у світ знань.
*
Книга – морська глибина, то почерпни аж до дна.
*
Книга – світ, книга - серцю привіт.
*
Книга – твій друг, без неї, як без рук.
*
Книга в щасті прикрашає, а в нещасті утішає.
*
Книга вчить, як на світі жить.
*
Книга для дітей, що волога для полів.
*
Книга для розуму, що теплий дощик для посіву.
*
Книга добру навчить, від дурного відверне.
*
Книга і труд хороші плоди дають.
*
Книга корисна, коли її читають.
*
Книга не пряник, а дітей до себе манить.
*
Книга мала, та серцю люба.
*
Книга подібна воді – дорогу проб’є усюди.
*
Книга, а не борода робить чоловіка мудрим.
*
Книгу прочитав – на крилах політав.
*
Книгу читай, розуму набирай.
*
Книгу читати – не язиком чесати.
*
Книгу, як око своє бережіть, бо без книги не можна жить.
*
Книги читати - усе знати.
*
Книгу читають не очима, а розумом.
*
Кому книга - розвага, а кому - навчання.
*
Людина без книги, як ліхтар без свічки.
*
Людина без книги, як риба без води.
*
Молодому книга – крила, а старому – кийок.
*
Мудрим ніхто не родився, а з книжок навчився.
*
Мудрої книги мова – не полова.
*
Не на користь книжку читати, коли вершки лиш знімати.
*
Нема розумного сусіда – з книгою поговори.
*
Одна книга тисячі людей навчає.
*
Одна мудра книга краща від найбільшого багатства.
*
Письменному книжка в руки.
*
Прочитав добру книгу - зустрівся з другом.
*
Розум без книги, що птах без крил.
*
У домі без книги, як без вікон, темно.
*
У Землі супутник – Місяць, у людини – книга.
*
Хліб наснажує тіло, книга – розум.
*
Хороша книга – свято.
*
Хороша книга яскравіша за зірку.
*
Хочеш пізнати світ – читай книжки.
*
Хто багато читає, той багато знає.
*
Хто книгу читає, в того розум прибавляє.
*
Читай змолоду – пригодиться на старість.
*
Що книга, то розум.
*
Щоб правду знати, треба книжку читати.

Українські прислів' я та приказки про дружбу

 Дурний друг – недруг

– Річ краще нова, а дружба – стара

– Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже

– Не карай, Боже, нічим, як другом лихим

– Приятелів тьма , а вірного друга нема

– Що тобі не мило, другові не зич

– Були б пиріжки , будуть і дружки

– З дурнем дружити – свій розум тратити

– Не варто з другом сваритися, бо доведеться миритися

– Друга у скруті пізнають

– В лиху годину пізнаєм вірну людину

– Скарб – не друг , а друг – скарб

– Друг – боягуз гірший лютого ворога

– Дружба та братство – найбільше багатство

– Скажи мені, хто твій друг, і я скажу тобі, хто ти

Прислів’я та приказки про працю

  • Бджола мала, а й та працює.

  • Без діла жить — тільки небо коптить.

  • Без діла слабіє сила.

  • Без охоти нема роботи.

  • Без роботи день роком стає.

  • Без сокири не тесляр — без голки не кравець.

  • Без труда нема плода.

  • Будеш трудиться — будеш кормиться.

  • Губами говори, а руками роби!

  • Де руки й охота, там скора робота.

  • Для нашого Федота не страшна робота.

  • Діло майстра величає!

  • Добре діло утіха, коли ділові не поміха.

  • Добре роби — добре й буде!

  • Добрий початок — половина діла.

  • Добра пряха на скіпку напряде.

  • Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!

  • За один раз не зітнеш дерева враз.

  • Заклопотався, як квочка коло курчат.

  • Зароблена копійка краща за крадений карбованець.

  • Кожна птичка своїм носиком живе.

  • Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.

  • Коли почав орати, то у сопілку не грати!

  • Лежачого хліба ніде нема.

  • Маленька праця краща за велике безділля.

  • На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.

  • На охочого робочого діло найдеться.

  • Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.

  • Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.

  • Не дивись на чоловіка, а на його діло.

  • Не кайся рано встати, а кайся довго спати.

  • Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.

  • Не одежа красить людину, а добрі діла.

  • Не святі горшки ліплять, а прості люди.

  • Не сокира теше, а чоловік.

  • Недаром говориться, що діло майстра боїться.

  • Печені голуби не летять до губи.

  • Під лежачий камінь вода не тече.

  • Поки не упріти, поти не уміти.

  • По роботі пізнати майстра.

  • Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

  • Працює, як чорний віл.

  • Працюй, як коняка, а їж, як собака.

  • Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють.

  • Рання пташка росу оббиває.

  • Роби до поту, а їж в охоту!

  • Робить, як чорний віл.

  • Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.

  • Старається, як мурашка.

  • Того руки не болять, що уміють.

  • Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться.

  • Труд чоловіка кормить.

  • Трудова копійка годує довіку.

  • Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.

  • Хто багато робив, той і багато знає.

  • Хто в роботі, той і в турботі.

  • Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.

  • Хто робить кревно, той ходить певно.

  • Хто що вміє, то і діє.

  • Хто що знає, тим і хліб заробляє.

  • Чесне діло роби сміло!

  • Щира праця мозолева.

  • Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.

  • Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.

  • Як без діла сидіти, то можна одубіти.

  • Як дбаєш, так і маєш.

  • Як ручки зароблять, так ніжки сходять.

Приказки та прислів`я про хліб

 

Багато снігу — багато хліба.

 

Без солі, без хліба—немає обіда.

 

Без хліба —не обід; без капусти — не борщ.

 

Без хліба половина обіда.

 

Бублик — не хліб.

 

Будем постити, як хліба не стане.

 

Весна днем красна, а на хліб пісна.

 

Галушка та лемішка — хлібу перемішка.

 

Глибше орати — більше хліба мати.

 

Давайте, що попало, як не хліб, то сало.

 

Де оре сошка, там хліба трошки.

 

Держи хліб на обід, а слово на одвіт.

 

Добрий хліб, коли нема калача.

 

Дурне й сало без хліба!

 

Житній хліб —пирогів дід.

 

Зима без снігу — літо без хліба.

 

З'ївши калач, знов берися до хліба.

 

Книш — не пиріг.

 

Лісу — хоч бійся, води — хоч мийся, а хлі­ба — хоч плач.

 

Літом сякий-такий бур'янець, а хліба буха­нець — та й ситий чоловік.

 

Люди мруть не від хліба, але від голоду.

 

Май холодний — рік хлібородний.

 

На чорній землі білий хліб родить.

 

Не буде хліба, не буде й обіда.

 

Не всякий паше, хто хліб їсть.

Про книгу
Про дружбу
Про працю
Про хліб
bottom of page