130 років від дня народження українського поета Павла ГригоровичаТичини (1891 – 1967)

Павло Григорович народився 15 січня 1891 року в селі Пісках Козелецького повіту на Чернігівщині в багатодітній родині церковнослужителя. Навчався в початковій школі, потім в духовній семінарії в Чернігові. Під час навчання співав у семінарському, а згодом у міському хорі. Уже в 1906 році, коли йому було лише 15 років, почав писати перші твори. А в 1912 в журналі «Літературно-науковий вісник» уперше був надрукований його вірш «Ви знаєте, як липа шелестить…». У 1913 році молодий поет вступив до Комерційного інституту та переїхав до Києва. Павло навчався та водночас працював. Був обліковцем Чернігівського губернського земства, підробляв помічником хормейстера в театрі М.Садовського, завідувачем відділу хроніки газети «Нова рада», редактором журналу «Світло». У 1917 році, коли українці боролися за незалежність, поет також був активним учасником руху за національну свободу. Ці події були відображені у його творах. «Сонячні кларнети» – перша збірка Павла Тичина, яка була опублікована 1918 року. У 1923 році поет переїздить до Харкова (на той час столиця України). У різний час поет входив до таких організацій, як «Гарт» і ВАПЛІТЕ. З 1923 по 1934 рік був співредактором журналу «Червоний шлях». Із розгортанням масових репресій проти української інтелігенції П. Тичина видав ідеологічно «правильну» збірку «Партія веде» (1934), у якій уславив комуністичну владу. У 1934 році повертається до Києва та поселяється в будинку письменників Роліт. У 1936-1943 роках очолює Інститут літератури. У липні 1941 Тичину було евакуйовано з майже 400 академіками та іншими науковими працівниками Академії наук УРСР до Уфи. Там Тичина очолював Інститут літератури імені Тараса Шевченка. 1943 – 1948 рр. – міністр освіти УРСР. З 1953 до 1959 був головою Верховної Ради УРСР, заступником голови Ради Національностей. Життя Павла Тичини обірвалося 16 вересня 1967 року в Києві. Найвідоміші збірки поезій Павла Тичини: «Сонячні кларнети» (1918); «Плуг» (1920); «Перемагать і Жить»; «Замість сонетів і октав» (1920). «В космічному оркестрі» (1921) «Вітер з України» (1924); “Перемагать і жить” (1942); “День настане” (1943)