Свято Івана Купала 2019: дата, традиції та обряди, які треба зберегти

До Івана Купала українці ставилися містично здавна, адже цей день завжди був пов'язаний з безліччю вірувань, прикмет, традицій, обрядів та навіть заборон. Відзначимо, що дата свята – незмінна, тож і в 2019 році ми відзначаємо його 7 липня.

Історія свята

Свято Купала або Купайла закінчує літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят, хоча з прийняттям християнства воно деякою мірою трансформувалося в церковне. Тепер 7 липня, або 24 червня за старим календарем, в результаті "християнського нашарування" воно почало називатися святом Івана Купала, відповідно язичницьке святкування з обрядами перенесли у ніч з 6 на 7 липня.

Вам знадобиться: Привітання з Днем ангела Івана

Українські традиції на Івана Купала

Хороводи і стрибки навколо багаття

Відповідно до давніх традицій, Івана Купала – свято сонця, а найважливіша роль в містичних обрядах належить силі вогню. Наші предки вважали, що багаття – це сонце-ембріон в утробі матері. Відтак у Купальську ніч прийнято стрибати через вогнище. Спочатку через вогнище стрибали найстарші хлопці, потім – попарно, хлопець з дівчиною.

Існують прикмети, пов'язані з цим:

якщо парубок найвище стрибнув – буде гарний урожай у його сім'ї,
вскочить у полум'я – чекай біди,
юнак з дівчиною вдало перестрибнуть багаття – вони неодмінно одружаться.

Стрибки через вогонь

Коли забави стихають, люди запалюють свічки від вогнища на заготовлених заздалегідь кошиках-віночках і йдуть до річки, щоб пустити їх водою і таким чином вшанувати предків.

Вінки на воді

Ввечері 6 липня незаміжні дівчата ворожать на нареченого: вони плетуть вінки, кидають у воду, а хлопці їх згодом дістають. Чий вінок молодий парубок дістане – та дівчина змушена буде поцілуватися з ним і бути у парі весь вечір. Свято триває всю ніч, і найцікавіше те, що такі новоспечені молодята згодом і одружувалися. Наші предки Івана Купала називали богом плодючості, тому свято мало сексуальний характер.

Дівчата гадають на свого нареченого

Квітка папороті

Всі охочі йдуть в ліс шукати цвіт папороті, як правило, парами – і знаходять велике кохання. В цей час рослини володіють чарівною силою, лікувальними та цілющими властивостями. Лише в Купальську ніч на папороті розцвітала вогняна квітка щастя – кочедижник. Хто її зірве, той стане всемогутнім і нічого не боятиметься.

Чарівний цвіт папороті

Старовинні обряди в ніч на Купала

У Купальську ніч по землі ходить і щастя, і темні сили, тому справжні українські господарі і господині не сплять в цей час, щоб вберегти господарство. Ще за два дні до Купала дівчата обтикають навколо хату лопухом, якого й боїться лиха сила.

Господар у стайні та на пасіці накидав полину, осикових гілок, клав гострим лезом догори сокиру у воротах та проводив риску крейдою. Господиня ставила ніж на порозі, а на вікнах залишала осикові гілки. Дівчата ж в цей день носили часник за поясом.

Як ви помітили, на свято Купала наші пращури вшановували Воду й Вогонь, які вважалися цілющими силами. Окрім багаття, на світанку дівчата поспішають до криниці набрати чарівної купальської води, аби напитися її, а ще краще – приготувати купіль.

Вдосвіта на Купала не сплять і бабусі, і дівчата, і навіть відьми! Усі йдуть до лісу збирати зілля, яке в цю ніч набуло виняткових властивостей. Молодь натомість збирає квіти для вінків. Найголовніше – барвінок, а також материнка, чебрець, нечуй-вітер, братки, мак, сокирки, любисток, м'яту та інші.

Плекайте традиції, бо в них – пам'ять народу!