210 років від дня народження американської письменниці Гаррієт Бічер Стоу (1811 – 1896)

Гаррієт Бічер-Стоу народилася 14 червня 1811 в родині пастора. Довгий час майбутня письменниця була вчителькою в заснованій її сестрою школі для дівчаток. У 1836 році вона вийшла заміж за Келвіна Елліса Стоу, професора богослов’я в Лейновській семінарії (у них було 7 дітей). Перша збірка — «Травнева квітка» (1843). У своїх літературних творах вона виступила гарячої захисницею жіночого утворення і знищення рабовласництва. Найвідоміший її роман – «Хатина дядька Тома» (1852). Роман витримав 35 видань в Англії і був перекладений на 20 іноземних мов. У відповідь на прокляття і звинувачення, які посипалися на Бічер-Стоу за цю проповідь звільнення негрів з боку рабовласників і їх друзів, вона випустила в світ «Ключ» («Key to uncle Tom’s Cabin»), в якому ясно довела, що сюжет для роману прямо узятий нею з життя, часто навіть до найдрібніших подробиць. Вірші Бічер-Стоу написані переважно на релігійні теми. У 1869 році вона надрукувала в одному американському журналі статтю «Істинна історія життя дружини Байрона», в якому звела на великого поета звинувачення в перелюбнім співжитті зі зведеною сестрою [джерело не вказано 805 днів]. Стаття викликала загальне обурення в Америці і Європі, і хоча Бічер-Стоу спробувала виправдатися і підтвердити звинувачення новими фактами в книзі «Lady Byron vindicated» (Бостон, 1869), але їй ніхто не повірив, і вся ця історія може бути пояснена тільки пуританською нетерпимістю середовища, в якому Бічер-Стоу жила з часу свого заміжжя. У романі «Дред, повість про Прокляте Болото» (1856) соціальні питання поставлено гостріше, ніж у «Хатині дядька Тома», але художньо він набагато слабший. Померла 1 липня 1896 у віці 85 років.