25листопада - День народження І.Нечуй-Левицького

Іван Нечуй-Левицький (1838-1918) «Писати треба так, як люди говорять.» І. Нечуй-Левицький «Іван Левицький – се великий артист зору, колосальне, всеобіймаюче око України.» І. Франко Народився 25 листопада 1838 року в м. Стеблеві Київської губернії, в сім’ї сільського священика. У 7 років віддали в науку до дядька, який вчителював у духовному училищі при Богуславському монастирі. У 14 років вступив до Київської духовної семінарії, де навчався з 1853 по 1859 рік. Закінчивши семінарію, рік хворів, а потім деякий час працював у Богуславському духовному училищі викладачем. 1861 року вступає до Київської духовної академії. 1865 року закінчує академію із званням магістра, але відмовляється від духовної кар’єри й викладає російську мову, літературу, історію та географію в Полтавській духовній семінарії в гімназіях Каліша та Седлеця. Одночасно з педагогічною діяльністю починає писати. З 1873 року працює у Кишинівській чоловічій гімназії викладачем російської словесності, де очолює гурток прогресивно настроєних учителів. Потрапляє під таємний нагляд жандармерії. 1885 року І.Нечуй-Левицький йде у відставку й перебирається до Києва, де присвячує себе винятково літературній праці. До кінця життя І. Левицький жив майже у злиднях. Останні дні провів на Дегтярівці, у так званому «шпиталі для одиноких людей», де й помер без догляду 2 квітня 1918 року. «Українське життя – то не початий рудник, що десь під землею, хоч за його вже бралися такі високі таланти, як Шевченко…»

І. Нечуй-Левицький

Твори: 1868 р. «Дві московки», 1876р. повість «Микола Джеря», 1875р. комедія «На кожум’яках», 1875р. історична драма «Маруся Богуславка», 1878р. повість «Бурлачка»,1879р. повість «Кайдашева сім’я», 1881р. «Старосвітські батюшки та матушки», 1890р. «Українські гумористи й штукарі», 1893р. повість «Над Чорним морем», 1907р. «Сучасна часописна мова в Україні», 1914р. «Граматика української мови» в 2-х ч.