Всесвітній день хліба

Це велике щастя на землі, Коли хліб вродив, шумить колосся… Він – святий на нашому столі, Споконвіку так вважати довелося.

Хліб – святий, живий, від нього сила Від народження він з нами і до скону днів, Новосілля, сватання , хрестини… Чільне місце в Україні він посів.

Хліб – святий, наш символ і, по праву, Це його цілуємо завжди, Щедрістю, гостинністю і славою В короваї нашому цвісти.

Хліб на столі. Пахучий і рум`яний.

Неначе сонце встало з-за гори.

Лоскоче душу хліб святий, духмяний,

Неначе каже: „Їж мене, бери!”

На рушнику гаптованім, строкатім,

Що мама вишила,.. давно оте було…

Блаженний хліб… Молитвою у хаті

Враз роздалося. Наче зацвіло…

А за вікном – жоржини гордовиті

Наївно знову стукають в шибки…

І чисті роси, сонцем не допиті,

Вже напувають житні колоски…

Майбутній хліб. Яка важка дорога!

Це знають і старі, і молоді.

І прикро так! І так бере тривога,

Що десь голодні люди є й худі.

А хліб, буває, викидають… –

Нехай суха буханка і черства. –

Згадай, що люди голодають,

І їм як мед, пекуча кропива…

Цінуймо хліб! Не кидаймо додолу!

Бо він святий, як ангела душа.

І він спішить до батькового столу,

До матері щоденно й до тебе поспіша…

І ось він тут, всміхається до тебе,

А за вікном зітхають явори…

Є сіль і хліб, і більшого не треба,

Цінуй його. Він твій. Бери…

(ДМИТРО БІЛОУС)